Квіткоманія

Покровськ... Зболене місто, що потерпає від рашистської навали. Загарбники як ніколи активно штурмують Покровськ щодня, не шкодуючи живої сили та техніки. Вони будь-якою ціною намагаються його окупувати, поступово стираючи з лиця землі будівлі...
Ще на початку повномасштабного вторгнення нам дісталися Троянди Миру, що були евакуйовані із Покровська. Я ці квіти просто обожнювала. Свято вірила, що Покровськ залишиться неушкодженим, і трояндовий розплідник зможе повернутися додому.
Але війна триває. Не тільки розпліднику немає змоги повернутися додому, ми також залишили свої улюблені квіти і переїхали до батьківської хати, подалі від столиці. І тут я 'захворіла' на квіткоманію.😊

Джерело

Найперше, це були закуплені і висаджені пару кущів троянд. Поки що не плетисті, як були із Покровська. Але дійде і до них: потрібно навести лад у дворі, підготувати площу для їх посадки. А поки що - звичайні троянди будуть радувати око і нам, і песику. Вони прикрасять решітку його вольєра.

Замовляла я ці кущики через інтернет. Як ви і здогадалися, - моментально мені посипалися реклами продажу квітів! Це було щось надто ефектне. Я не могла встояти і розглядала кожну із пропозицій, подумки уявляючи, де яку клумбу буду створювати. Прийшлося навіть трішечки вивчити теорію, які квіти чи кущі сумісні, а які не можна садити поруч. Почалися довгі вечори вибору.
Найбільш вподобаним став один інтернет-магазин, після першого ж замовлення у якому я на інших продавців не звертаю уваги. Настільки з любов'ю вони працюють, що немає змісту шукати чогось кращого. Та й квіти їх я вже бачила розквітлими: ось, накриті на зиму крокуси, але від теплої погоди проткнувся найхоробріший і цвіте.😀

Найбільше у цьому маркеті замовила цибулин квітів. Бо пригадала, як мені подобається декоративна цибуля, аріум. І як прекрасно, коли ще в холодному березні-квітні у тебе на подвір'ї вже цвітуть крокуси з гіацинтами. Ну а далі вже "поїхало": нарциси, тюльпани, лілії, "бо в мене таких нема".😁

Взагалі дуже підкупило оформлення пакувальних коробок у цих квітникарів. Ось тільки один бік коробки. А розписані всі.

Далі пішли зовсім інші думки. Оволоділа мною жага мати кущі гортензій. Та неаби яких, а щоб великі, густі, як у доньки у Франції! 😎 Так, у них біля океану зовсім інший клімат. Так, у їх містечках гортензія - обов'язковий елемент у кожному дворі, майже національна гордість. Але чи вдасться мені виростити хоча б пару кущиків тут, на заході України? Розмножити, зробити просто живопліт із цих прекрасних квітів?
Спробую, вирішила я. І замовила... аж 4 кущики. Бо, виявляється, таку як я хочу гортензію у нас мало хто продає. В основному садять мітловидну. Але вона - інша, і суцвіття у неї схожі на бузкові. А я хочу круглі, великі...
Та ще й дорогі дуже мої гортензії, а я боюся, чи перезимують вони у мене, чи виживуть. Тому поки що почала із чотирьох. Заодно під сумісність із ними замовила ще деякі красиві рослинки.

Процес виявився якимось незавершеним. Вже і перші заморозки надворі, а мені все мало гортензій.🙃
Поділилася своїми мріями із донькою. І через деякий час, о люди! Отримую в посилці один кущик ЇХ, ФРАНЦУЗЬКОЇ, гортензії!!! І ще одну цікаву рослинку, - ковилу.

Моєму щастю не було меж.
Рівно до моменту "прозріння": зараз всі кущі знаходяться в стані спокою! Не можна вирощувати цей пагін у кімнаті. Потрібно дати йому змогу "зимувати"! А де?
В хаті - тепло. На веранді - буває, що й мороз пробереться. У погребі - бардак, не встигли ми його довести до ладу. Пліснява, слимаки, - небезпечно там залишати рослинку.
Рішення було знайдене: холодильник!
І тепер замість традиційної каструлі із супом "на два дні" у мене стоїть горщик із дорогоцінною квіточкою.
І стоятиме він до самої весни.
А там - тримайте мене від нового нападу квіткоманії! 😁