Шпинат (дубль 2)

Привіт, друзі,

Я якось вилетіла з хайву, і дитина вдома, і мама приїхала з Італії робити документи. У мами було друге громадянство по шлюбу, і там на дівоче прізвище, а тут у нас батько помер і мама не міняла прізвище, бо ж немає такої традиції. А зараз прийняли закони про множинне громадянство, і вже додали Італію у дозволені країни, то вона приїхала переробити на одне прізвище, і повідомити і все інше. Ну і, звичайно, відвідати онуку (з народженням онуків увага до дітей прагне до мінімуму, і вся вона безроздільно йде до онуків). Подарований дитині вже "дорослий" велосипед на двох колесах з двома страховочними.

Я висадила другу партію шпинату в гідропонну свою інсталяцію (тут немає лампи, бо вона на сонячному балконі), і тут вже не пляшки, а кисень додається аератором у розчин з мікроелементами. І тут у мене італійське насіння "чорного шпинату". Чи то температура вища, чи сама система краща, але зараз я маю вже варіант, краще ніж був за 2 місяці в першому експерименті. А тут у мене лише четвертий тиждень йде. Тож видно, що випічка з власним шпинатом вже чекає на мене.
Ну і так само на балконі мене радують лаванда та чоловіковий базилік. Весь час хочеться їх трошки посмикати і відчути запах, бо дуже приємний і стійкий. У шпината такого немає.

Сьогодні ми купимо будинок у селі :) Вже не можемо дочекатись, і власники прибрали об'яву, в якій були документи з відстанями і розмірами, тож ми не можемо сісти за моделювання ділянки. Щоб уявити, як воно все зміниться. А моделювати потрібно обов'язково, бо коли ми з чоловіком обговорюємо, то кожен уявляє своє, а потім з'ясовується, що ми говоримо про різне. Я вже починала моделити дві різні ділянки, які ми так і не купили. І зараз чоловік сказав, що починатимемо тільки, коли вже все буде наше, бо йому набридло мріяти про те, що не купиться. Ну а у мене нестача розмірів, бо я б вже "будувала і саджала". Я знаю, що зазвичай у нас не говорять до купівлі через забобони, але я ставлюсь до цього спокійніше. Якщо не купимо - значить не наше. Наступного разу вибір може бути ще кращим.

Цікаво, що кожну ділянку я моделюю по-різному, бо кожна має свій характер. Ось на цій я можу уявити собі кострище, а на попередніх - ні. І тут набагато більше газону стає, бо є місця, які так і просяться просто закрити зеленим килимом, а не перевантажувати рослинами. І я знаю-знаю, що нічого в садочку не робиться раз і назавжди, і буде безліч пересадок та перебудов.

Також я почала малювати нову картину із трояндами в подарунок. Поки що зробила скетч і днями планую зробити кольоровий скетч (накидати основні кольори, щоб я бачила цей скетч здалека і зробила останні правки). Видно не дуже гарно при такому освітленні, але загалом гарна композиція, хоча троянди мені легко не даються. Скільки б я їх вже не пробувала (а мабуть буде за десять робіт різними матеріалами), але все ще ці вивороти зробити гарно - ціла епопея.

Дякую за увагу :)