Прощавай школа

Нарешті дочекався я канікул)))
Учбовий рік не закінчився у травні, нам несподівано в останні дня подовжили його ще на тиждень. Ну а вчителі, зазвичай, працюють трохи довше. А вчора на кінець був останній день, попереду звичні вихідні і … незвичний понеділок.
Таки правду кажуть - “Ніколи не кажи “ніколи”” Останній раз я в школі був у ролі вчителя давно давно тому)) П’ятий курс, бо був один вільний від навчання день - я вліз у школу, і перші роки моєї основної роботи.
Школа - шум і гамір, попадаючи туди випадково у справах гадав що ніколи не піду туди працювати…
А сам не знаю як, та минулого року пішов до школи. Саме більше переймався що буду на роботі 1 вересня, і не поведу сина до школи на Перший дзвоник, та свята і не було, точніше були сильні обмеження через карантин переважно для перших та одинадцятих класів.

Коли я навчався в школі - мимоволі оцінював(спостерігав) очима учня, а тепер важко пригадати як вчився мій клас, як вів себе на уроках - дуже туманні, загальні спогади. Деякі знання математики виринули з таких глибин пам'яті що захотілося піти подякувати своїй математичці, а можливо це ще й наслідки радянської освіти, а ще перший екзамен у п’ятому класі. Це була математика, тому й правила десь закарбувалися глибоко в пам'яті.

Років двадцять я у школі не був, то ж за цей рік дещо впорядкував у пам'яті, здебільшого який матеріал до якого класу відноситься. Ще раз переконався як сильно мені хочеться вчити, та було б кого - побачив якесь…вірніше абсолютну відсутність бажання вчитися.

Були думки репетиторствувати онлайн, і майже одночасно з роботою в школі спробував себе і тут. Сподобалося, але з початком весни трохи забросив на це стало не вистачати часу. А зараз відпустка - часу повно, та навряд чи хто буде влітку вчитися, навіть за 50% знижки)))