Життя

​

Всім привіт! З початком війни спостерігала за зростанням процентної ставки по безробіттю. Велика кількість населення втратила свої робочі місця і в пошуках роботи. Але знайти її як виявилося не так просто.

Нещодавно зрозуміла, що в зв'язку з нашими цінами, які постійно ростуть, потрібно шукати роботу. Дитина росте, ще трішки і потрібно відправляти вчитися далі. Не секрет, що це не таке дешеве задоволення. Професію ми вибрали не просту, вона хоче піти на перекладача. По гугливши на території країни знайшла таких закладів тільки два і ви розумієте, які ціни за навчання. Тому було прийнято рішення шукати роботу і зарплатню відкладати на навчання донечці.

На словах це так легко, а от на ділі... Другий тиждень обдзвонюю всі місця де потрібні люди і чую одну й ту саму фразу:" Нажаль вже взяли, ми вам передзвонимо".

Не врачаю надію і сподіваюся на краще. Як то кажуть, якщо одні двері зачиняються інші відчиняються.