З вікна кафе

Дивні спостереження та думки прийшли до мене сьогодні.
Справа в тому, що ми з чоловіком все придумуємо, як реставрувати і поліпшити стару систему водовідведення, що є на батьківському домі. Нас ці ринви не влаштовують, хочеться щоб дощова вода стікала керовано десь вниз, а не так як тепер, - на всі боки дому. От і роздивляємось, як ці водостічки роблять люди.
І навіть за кавою в кафе розмова була про водостічні системи. Чоловік хотів мені показати, що при плануванні схеми враховується і площа даху, щоб ринви могли вмістити певний об'єм води при зливах. І показує мені через вікно: "Бачиш, на п'ятиповерхівці скільки водостоків зроблено. Це щоб не переливалося, коли злива. Щоб вся вода стекла вниз, на землю, в систему водовідведення міста."
О, так, кажу. Розумію.
І тут бачу - одна водостічна труба обірвана зверху. Ба, не тільки зверху, а і внизу!!! І якщо в неї і потрапляє вода, то стікає вона рівно на стіну квартири чи магазину першого поверху... От тобі й система! Не доглянута, запущена, нікому нема діла до неї...
"Поки грім не гримне, хлоп не перехреститься" - кажуть у нас. Бо скоро стіни розвалюватись почнуть, а водостічну систему ніхто так і не відремонтує...