Вивчаємо трюки з собачкою

Так, несподівано для себе, як для любителя виключно великих собак, полюбила врятовану взимку бездомну маленьку Джес. Правда, це тепер вона - Джес, коли ми прийняли остаточне рішення залишити її собі. Але вона й досі відгукується на "собака", "муха" і купу всяких не дуже приємних до себе звернень. Бо не мала колись ні імені, ні дому. Навколишні люди навіть якщо звертали на неї увагу, то тільки тому, що щось живе крутиться навколо них...
З моменту першої зустрічі, незважаючи на повну зашуганість собачки та її недовіру, я встановлювала свої правила спілкування: лапи на мене не ставити; їсти тільки по команді; пізніше - щоб поїсти, треба дещо виконати. Це були прості собачі команди, які навіть дитина може навчити собаку робити: "сидіти", "лежати", "дай лапу".
Дуже швидко завдяки нашому спілкуванню "собачою" мовою, практично без озвучки та звичних для людей "розмов з песиком", ми налагодили довірливі та безпечні відносини. Думаю, саме тому в той страшний морозний день, коли я побачила на морозі під відкритим небом її 6-х новонароджених цуценят, собачка абсолютно без вагань дозволила нам забрати їх у коробку. І сама пішла на ручки, і всю дорогу тихесенько сиділа у мене, навіть не намагаючись вириватися.
І поки Джес вигодовувала своїх діток на нашій літній кухні, я не дуже сильно диктувала їй свої правила. Та потім, коли всі цуценята були прилаштовані, заради цікавості та щоб не втрачати даремно час, я почала постійно вчити Джес всіляким цікавим трюкам. Ну щоб як у кіно: собачка танцює, собачка обіймає, собачка рятує.😁 І, як виявилося, - не треба ніяких породистих шукати для таких занять! Якщо ти зміг налагодити з самого початку спілкування контакт із собакою і ти при цьому - її вожак, то вона й на вухах ходити буде, тільки подай цю пропозицію правильною для неї мовою!
Якщо чесно, - непросто просувається наше навчання. Бо я не вмію вистроїти хореографію, послідовність трюків. Гублюся, і збиваю собачку з толку цим самим. Та немає нічого недосяжного, якщо сильно захотіти. Тож - далі буде!
А поки що - ми вже навчилися робити "селфі", чому я дуже рада! Але поки що тільки вдома. На фоні місцевих красот Джес позувати не хоче.😅