Шість днів разом

Невблаганний час неможливо уповільнити. Як би ми не хотіли, але все має свій початок і кінець. Коли тобі добре, то хочеться, щоб це тривало якнайдовше. Коли ж скрутно, - хочеться прискорити час і побачити, нарешті, світло в кінці тунелю.
Приїзд одразу після Нового року однієї із дочок - справжнє свято. Проведені разом із нею шість днів настільки відрізнялися від звичної буденності, що хотілося би зупинити час. Ми дуже багато спілкувались, ми займалися самовдосконаленням - також разом. Ми ділилися досвідом та узнавали одна від одної відповіді на питання, яких ніхто, крім нас, не знав. Ми навіть йогою разом займались!🙃
Ми відкривали кожна для себе щось нове: донька - вихід на кригу і космос зимової риболовлі; приготування печива "горішків" і крем-супів; плани по реконструкції старого подвір'я та багато іншого. Для мене ж енергетика доньки завжди приносить бажання творити, ставати кращою. Ну а повчитися у неї є чому: цей трудоголік настільки вправно і сміливо береться за будь-яку професійну справу, що видається мені генієм.😊 Звісно, від неї нам із чоловіком прийшло просто маса прекрасних ідей організації своєї діяльності, просто тут, вдома. Тому - працюємо над цим, на благо всіх і собі на користь. Адже чекаємо завжди у батьківському домі ще одну доньку. І внуків. Потрібно буде їх приємно здивувати позитивними змінами у родині!😎

Зустріч:

І розставання: