Повага до старості

За всю холоднючу зиму моя старенька мама жодного разу не була на вулиці. Не тому, що не було можливості. А щоб не ризикувати, бо на холоді мамі зовсім легко можна застудитися. Вона ледь ходить, тому швидко мерзне. А ще - її очі після операції дуже бояться яскравого сонця і вітру. А все це, на фоні сліпучого снігу, присутнє було всю зиму.
Весна принесла не тільки перші прогулянки мами, а й ідею купити для неї спеціальні ходунки. З ними легше переставляти старенькі ноги, що часто відмовляються йти. У віці 93 роки з цим важко щось зробити. А от полегшити ходьбу з допомогою ходунків - реально можна.
Бачили б ви, як мама зраділа обновці! Один раз побувавши надворі, її тепер не лякає ні сонце, ні вітер. Знайшла свої сонцезахисні окуляри, виходить - і гуляє!
І що цікаво.
Я дуже переживала, щоб їй під ноги не потрапляла наша малесенька собачка Поночка. Дитині всього третій місяць, і вона все пробує на зуб, за всім що рухається - біжить. Але з мамою вийшло якесь чудо: Понка біля неї не крутиться, але коли та сідає перепочити, то собачка вмощується біля ніг і засинає!
От така вона, матінка-Природа. Навіть малесеньке боже створіння відчуває і ПОВАЖАЄ старість! Шкода, що люди давно природу не слухають, у своїй більшості...