Пересолена вода океану 😆

Ох і поспішила я робити висновки, не побувавши на всіх місцях узбережжя Атлантичного океану у французькій Бретані! Тільки пару днів тому написала, що пляжі тут зовсім не такі, якими ми звикли їх уявляти: купання, засмагання, пиво - пиріжки - кукурудза... Та вчора нас повезли на інший пляж, і я таки побачила тут людей що засмагають!
Правда, побувши кілька годин на багатолюдному по тутешніх мірках пляжі, я таки переконалась, що це - інший вид відпочинку, ніж у нас.

Тутешні люди обожнюють всілякі активності. І коли вони приходять під приплив на узбережжя, то не тільки щоб покупатися і полежати на сонці. Більшість із них приносять з собою всілякі штуки, щоб плавати на воді на них. Це можуть бути великі продовгуваті паруси, які прикріплені до дошки типу серфінгу. Це і такі малі паруси на теж якійсь дивній дошці. І просто широкі штуки з веслом, на яких плавають по воді. Назви всіх цих девайсів мені озвучили французькою мовою, тому... не запам'ятала. Але це не має великого значення, - на відео видно суть пляжних активностей.

А ще дуже кинулось у вічі, що тут люблять собак. І беруть їх з собою всюди, де дозволено з ними знаходитись.
Мені пощастило: ми потрапили саме на такий пляж! За малий проміжок часу я встигла побачити багато породистих і безпородних песиків. І всі вони були такими ж активними, веселими, добродушними до всіх, як і їх хазяї.
Нашими сусідами були люди із двома собачками. Вони брали песиків з собою на оту велику дошку, і плавали океаном попід берегом. А коли виходили на пісок, то ці чудесні хвостики гралися один з одним. Нікого з людей вони не чіпали, навіть не кидалися на собачок, що проходили з своїми хазяями повз. Тільки підбігали обнюхатись і познайомитись. Так, я вражена спокійними собаками, бо звикла 'розгрібати' вічні інциденти бійок між ними чи кидань на перехожих, що часто буває у нас... І найбільше враження все ж таки від того, що тут абсолютно відсутні бездомні собаки і коти. Бо скільки про це не чула, - не могла уявити, що це - правда.

Але головною подією дня стало моє купання в океані. Адже на попередні пляжі ми потрапляли або під час відпливу, коли там не було води. Або у прохолодну погоду, коли купатися некомфортно, бо сам океан теж досить холодний. А тут - така нагода: другий день спеки, вечір, і повний приплив! Ну як же не зануритись раз у житті в Атлантичний океан? - Ніяк! От і пішла я подолати свій страх занурення в холодну воду. І отримала масу задоволення! Ще й водичку на сіль перевірила. Так, солона. А могла би бути трішки менш посолена, бо занадто.🤣
До речі, - щодня тут буває і відплив. Тоді вся вода щезає аж он до того дальнього острова, кораблики лягають боком на пісок, і людей на пляжі нема.
Ось таким я побачила черговий пляж узбережжя Атлантики.