Острів, де я ще не була

Так, є ще на світі такий острів, де я мрію побувати. Це - бретонський Уессан, що на північному заході Франції. Чому саме він мене так приваблює? Бо це - щось схоже на казку на краю світу. У цьому місці можна запросто відновитися і фізично, і ментально. Ніде більше ви не знайдете такої сили релаксу від можливості побути самим собою, від наявності безмежних горизонтів і відносної безлюдності, від шуму прибою та одинокого маяка на фоні скель. Тут - тільки ти, сонце, небо і океан.

Ой, зовсім відірвалася від землі.😁 Так, на острові живуть люди. Вони - фермери. Тут можна побачити і дивовижних кіз, і стада гарнюніх овечок. Погляньте, яка у них незвичайна вовна, - довга та пряма. Ці допитливі тваринки люблять, коли біля їх випасу з'являються якісь незнайомі люди. Вони підходять, щоб запитати: а ти хто і що тут робиш? А в тебе є щось смачненьке для мене? 😀

До самого ж острова дістатися можна або кораблем, або літачком. Дорога по воді займе майже півтори години. Але на комфортабельному кораблику час промайне непомітно, тому можна сміливо планувати свій візит на Уессан на цілий день.
Острівне село налічує понад 900 жителів. Воно розташоване в місті Уессан на однойменному острові, в самому серці Атлантичного океану. Це департамент Фіністер, у регіоні Бретань, він є невід'ємною частиною регіонального природного парку Арморіка та Морського природного парку Іруаза.
Всі фото зроблені моєю донькою. Вона з нетерпінням чекає мого нового приїзду до неї. На більш довгий термін. Бо ще не один острів не встигла мені показати.