Неочікувані паростки

У мене в погребі ще з літа в ящиках лежали цибулини квітів. Різні: і нарциси, і кілька тюльпанів, і лілія. Все це планувалося висаджувати в кінці жовтня. Тому ніхто і не звертав уваги на ті цибулини.
Але коли пішла робота по консервації всяких смаколиків на зиму, в погреб часто навідувався чоловік, щоб всі ці банки зі скарбами розкласти на полички.
Одного разу пішла і я, глянути, чи є ще місце там для нових консервацій. І випадково побачила величезні рістки на цибулинах у ящичку!
Як? Що це таке? Невже тюльпани чомусь вирішили проростати? Не може бути!
Ой... Це ж не тюльпани! Це ж ота загадкова лілія, яку я викопала, бо вона не цвіла. Хотіла розсадити на новому місці, омолодити, і побачити її цвіт... А чого ж вона зараз оце випустила рістки? Що з ними робити, може, в горшки посадити, нехай в хаті росте?
Отакий шквал думок заполонив мою голову. І поки все це пролітало смерчем у мізках, дістала я ці бідні цибульки наверх, на денне світло. І от один рісточок видався мені підозріло схожим на якусь квіточку. Стоп! Це ж пізноцвіт!!! І - так, мама мені про нього говорила! Їй сусідка колись подарувала пару цибулинок. З них за кілька років сформувався великий острівок квітів. І - так, вони ж минулого року цвіли восени. Саме там, де я влітку побачила листя "лілії, яка не цвіте".🙃
Висаджені цибулини за кілька днів вилізли із землі ніжними квіточками.🌷
Не можна надовго покидати дім, якщо хочеш мати в ньому лад. А якщо життя заставляє це зробити, - все має бути акуратно складене та підписане.
Щоб квіти росли не в погребі, а там, де й потрібно, - у квітнику.😁