Квіти на воді

Ось і минає перша декада мого найулюбленішого місяця року, червня. А обожнюю я його за найдовші дні, за квіти, за початок сезону рибальства, за можливість виїжджати на природу з ночівлею у наметі, за тепло і несподівані грози, за багато чого того, що недоступне було від самої осені. І тепер, де б я не була, завжди помічаю непомітне: ось тут кущ шипшини розрісся і гарно цвіте; тут повалена яблунька страждає від попелиці, але вона - нічия, придорожня, тому ніхто їй не допоможе. На старому закинутому пасовиську вже пасуться дві білих корови з нашого кутка. Мабуть, єдині на всю велику вулицю. А колись же мало не в кожному дворі корів тримали, еге. Часом сюди і коників приводять на нічне, і я їх потім обходжу десятою дорогою, бо дуже чомусь боюся цих благородних велетнів.
А ось і ставок. Нещасний ставок із нещасною рибою, яку мучать частими змінами рівня води і годують цвілими гнилими відходами бракованого та непроданого пекарнею хліба. Сюди звичайному риболову навіть не варто йти, бо він буде вражений повним безкльов'ям риби на фоні її присутності у водоймі. І ніякі хитрощі бувалого досвідченого любителя рибалки не допоможуть, як не дивно.
Ой, це я відволіклася, - яка там риба, он вже латаття зацвіло! І чаплі стали сміливішими, вже не так далеко втікають при наближенні людини. Десь далеко - лебеді, мабуть виховують маленьких пташенят. Вони їх скоро почнуть "вигулювати" вплав по всьому ставку. І я буду за ними спостерігати. Підгодовувати вівсянкою, якщо підпливуть. І робити щороку ніби одинакові, але такі ексклюзивні світлини.
Ще якісь малесенькі водяні квіточки Джес знайшла в тому місці, де скидають "корм" для риби, тобто пліснявий гнилий хліб. Тут живуть і щурі, і видри. Зараз купи відходів ще немає, то хоч до води можна підійти. Бо коли вигрузять тут те, про що я розказую, то сморід стоятиме за кількасот метрів. А вони оте все ще й у ставок кидають, рибу "годують"...
Ех, люди. Невже не краще прикрашати цей світ, а не закидати його відходами? Дайте розростися і розквітнути і воді, і землі. Та й ходіть собі по ній із радістю та добрим настроєм, відпочивайте та працюйте із натхненням від краси навколишньої природи. Бо літо коротке, і воно минає...