Червоне - то любов

Якось так вийшло, що і в домі, і надворі у мене розцвіли квіточки одинакового кольору. Із назви допису видно, що вони - червоні. 😊
Те, що на вулиці дружно почали цвісти тюльпани, - не новина. Весь Київ уже потонув у яскравих клумбах, та і приватні двори прикрасили ці квіти. Вони особливо красиві поряд із нарцисами. У сонячну погоду при одному погляді на цей цвіт хочеться жити і творити.

А ось ця моя кімнатна рослинка зацвіла вперше. Вона ще у березні намагалася дати цвіт, але бутони опадали додолу, так і не розкрившись. Видно, не вистачало якоїсь компоненти для повноцінного розвитку квіточки.
Гібіскус, або як його називають у нас - китайська роза, колись була майже у кожній сільській українській хаті. Було таке деревце і в нас. Його квіти навесні також приносили радість та натхнення, адже на вулиці ще тільки-тільки починала пробиватися зелень.
З часом люди стали позбуватися таких великих кімнатних рослин. Змінювався інтер'єр, потрібно було більше місця для більш сучасних меблів. І такі 'вазони' переїжджали у кращому випадку на підприємства та у їх 'контори' (офіси по-нашому😉). В наш час ще можна побачити чисто 'совковий' інтер'єр у деяких відділеннях зв'язку ('Укрпошта' по-нашому😄), ощадкасах ('Ощадбанк' по-нашому), у школах. І оця моя молоденька трояндочка східного походження якраз прийшла в дім із музичної школи.
Пора подумати про гарненький зручний горщик для рослинки, бо цей що є - вже замалий. І навчитися правильно доглядати за нею, щоб не виросла завеликим для кімнати деревом. Бо вже нема куди віддавати, буде наша.😍