Час алліумів настав

Ох, і рада я була, коли починали з'являтися після танення снігу перші рісточки моїх улюблених квіточок, алліумів! Адже посадила я їх вперше позаминулої осені, і перше цвітіння минулого року просто вразило. Але морозна зима заставила хвилюватися, чи не померзли вони. Такі різноманітні і красиві, що хочеться мати їх у саду багато-багато! Я навіть спробувала насіння висіяти, та воно не зійшло із простої причини: достигало на зрізаних квітах, а не на землі. Тому й не з'явилися у ньому рісточки.
Тим не менш, велетні-алліуми в мене на клумбі вже почали цвісти. Білий гігант порадував вже двома квіточками, проти однієї, що була минулого року. І ростом перевищив свій "рекорд": він вище мене тепер!

Не відстають і фіолетові, трішки нижчі за ростом, алліуми. А найкрасивіші, які я назвала "Планета" і "Космос", тільки-тільки тріснули і почали обережненько вистовбурчувати свої вусики-квіточки. Поруч із ними виросло багато-багато якихось тонюсіньких алліумів, з малесенькими бутонами. Є і трішки менші, та чуть крупніше листя і бутон. Не пам'ятаю, де мої жовтенькі і де розтріпаний "АРТ", але квіти будуть, тоді і покажу вам цю неземну красу. Серед маминих півоній, серед ірисів і дзвоників, вони просто втіха для душі!