Зламана праця

Сьогодні багато де можна зустріти якусь таку дику байдужість до чужої праці. Іноді це навіть викликає не просто обурення, а сльози. Адже ти стараєшся іноді не тільки для себе, а й для інших, для того щоб якось красиво було. І розумію, що багато хто одразу скоментує - не подобається щось, то не роби, хто тебе просить, зроби для себе, і охороняй.

Так, таких вумніків сьогодні достатньо, які палець об палець не вдарять, та ще й чуже не поважають. А коли квітка виросте, то перші в черзі стоять, щоб зірвати і до себе в хату потягти. Свинство. Та клумби клумбами, тут вдоволено-невдоволених завжди вистачає, усім не вгодиш, а ще коли ти мега незалежний в усьому, а тобі чи твоїм дітям вказують, як що робити та пальці віялом, волосся дибки і в напад.

Нехай. Та свинство ще більше, коли оця скотина лізе в чужий город. Це вже не спільне, а моє, роблю собі як вони і самі ж сказали що хочу і те і охороняю. Чого лізеш, ламаєш і ше й де зламав там і кинув? Ну просто слів немвє тій неповазі і байдужості. Що за культуоа сьогодні? А банально іти і привітатись з су,ідами?- ні , не чули не бачили. Рожа в телефоні чи ще десь там. Що діти, що батьки, чесне слово. Страшно з такими сусідами. Нє?))))