Привіт Київ

Привіт друзі. Давно я не писав у потязі. Потяг прибуває до Києва біля 22:00, а завтра з самого ранку необхідно бути на семінарі по роботі. Тому вирішив скористатись вільним часом у потязі і насолодитись викладенням думок на папері (точніше - екрані свого смартфону). Ще не вирішив яке фото буде обкладинкою цього поста, сподіваюсь зробити кілька фото по прибутті в Київ. Якщо ні - є резервне фото виду на вікно потягу, в якому я їду.

П.с. Вирішив не їхати метро і прогулятись до свого мотелю. Гугл карти показували 35 хв. Я вже забув який гарний та величний Київ.

Збираючись сьогодні на це навчання зрозумів, що люблю подібні поїздки. Це так хвилююче - вирватись зі своїх протоптаних комфортних кіл взаємодії і відправитись на спілкування/навчання до абсолютно невідомих людей з якими мені напевно ще буде потрібно не раз переміщатись по життю.

Згадались студентські часи, коли 1-2 рази на місяць мене чекала 6 годинна подорож в потязі. Скільки історій було під час цих поїздок. Ммм. Я навіть один раз встиг закохатись в попутчицю :) Але, наші дороги не могли пересуватись довше ніж поїздка в потязі. Я їздив в Дніпро вона в Одесу, це зовсім не близько. Можливо, саме через це наша закоханість закінчилась найлогічнішим завершенням - палким поцілунком 😘

Пишу ці рядки і розумію, що в пам'яті тільки образ. Не можу нічого пригадати окрім того що з нею було весело, комфортно і спокійно...

Одного разу познайомився в одним гравцем Л2 (була колись така онлайн гра, хто застав), який їхав до своєї нареченої з якою вони проводили більше часу онлайн ніж офлайн...

Це тільки частина історій від подорожей, які я швидко згадав і якими можна поділитись. Що ж, треба задуматись над тим, щоб наповнити своє життя більшою кількістю поїздок. Гарного усім дня, буду навчатись. Пишіть коментарі, я б з радістю почитав би Ваші історії про поїздку.